Радянський “Розумний будинок”, придуманий 33 роки тому

Ностальгія за радянськими часами має під собою реальні підстави. Так, перший “розумний будинок” був придуманий ще в 1987 році. Проект називався “сфінкс«, а інформація про нього з’явилася в журналі»Технічна естетика”.

Концепція ” сфінкс»

Проект не мав ні найменшого відношення до Стародавнього Єгипту, абревіатура розшифровувалася як суперфункціональна інтегрована комунікаційна система. Творці мріяли про те, що саме таким буде «розумний будинок» в 2020 р головне завдання – надати людині інтерфейси взаємодії з усією домашньою електронікою. Мета-об’єднати пристрої в єдину систему.

Зовні “сфінкс” виглядав як звичайний сучасний ноутбук. Клавіатура, екран, телефонна трубка, плоскі акустики. Всередині-процесор, що забезпечують взаємодію всього і вся, а також зберігає інформацію. Для зв’язку з пристроями-дроти: вони повинні були обплутати всю квартиру. Про щось бездротове мріяли і здогадувалися, але конкретики тоді ще не було. Важливо те, що канал управління вже тоді відділявся від каналів електроживлення і інтерфейсів зв’язку між пристроями.

Про процесор варто поговорити окремо. Вже тоді конструктори задумали його модульним. Обчислювальна система і підсистема зберігання існували окремо один від одного. Розподіл на модулі був ще й функціональним: для обробки кожного типу медіа призначався окремий блок. Модулями можна було нарощувати оперативку і область зберігання даних. Фактично були передбачені сучасні комп’ютерні технології з інтегрованими чіпами.

Функціонал ” розумного будинку»

Базовий функціонал “сфінкс” нагадував звичайний (для сьогоднішніх часів) ПК. Подивитися фільм або телепередачу, послухати музику, отримати дані метеозведення, організувати відеозв’язок з розмовою (про конференції ще мови не було) – весь асортимент був у наявності.

Але були й інсайди. Наприклад, бездротовий пульт з мікрофоном, до якого можна було підключити дисплей. Це означало, що систему планувалося навчити обробляти голосові повідомлення: Привіт, “Аліса”, тобі з минулого! Зворотній зв’язок теж повинен був бути звуковий.

Пульт теж був новаторським. Крім аналогових кнопок, був сенсорний екран. Тобто сучасні смартфони придумали більше 30 років тому.

Реалізація деяких ідей детально не розкривалася. Серед них:

навушники для бездротового зв’язку;
бездротові окуляри для перегляду відео, включаючи онлайн-трансляції;
інтеграційна шина для підключення інших пристроїв;
перетворення голосу в текст;
підтримка різноманітних носіїв інформації (від грамплатівок і фотоплівки до гнучких накопичувачів).

Ідея універсального носія інформації була тільки мрією: ніхто не припускав, що через пару десятків років терабайтні сховища стануть масовим явищем. Кристалів пам’яті не знадобилося, але думка була чудовою.

“Сфінкс” – твір наукової фантастики, який передбачив багато ідей сучасності.